Цього року 2 червня випадає 40-й день від Пасхи, а це значить, що православна церква вшановує одне з двадцяти головних дат церковного календаря – Вознесіння Господнє, це свято з «плаваючою» датою і завжди припадає на четвер.
За біблійними переказами, Ісус вознісся на небеса на 40 день після свого Воскресіння. Він закінчив свій земний шлях і зійшов до престолу Всевишнього. Цікаво знати. 40 – число символічне, тому воно так часто згадується в Біблії. Мойсей 40 років водив євреїв по пустелі, доки не досяг Землі Обітованої. Також немовлят прийнято приносити в Божий храм на 40 день після народження.
У цей день заведено молитися про благополуччя і здоров’я родини. Вважається, що перед тим, як піднятися на небеса, Ісусу вислухає прохання та виконає їх.
Наш народ дуже шанує і поважає традиції, береже і передає їх нащадкам і саме це свято несе певні обряди та звичаї не тільки церковного, а і природного, календарного циклу, бо у кожному регіоні нашої країни, ще з язичницьких часів у слов’ян були свої прикмети, а саме свято асоціювалося з піком весни і приходом літа.
Цього дня наші предки готувалися до проводів весни і зустрічі літа. Ще за часів язичництва день Вознесіння вважався символом розквіту природи. У цей період починає колоситися озиме жито, а в лісах і полях, ось-ось знову бродитимуть русалки. Скоро настане Русальний тиждень і Зелені свята. Надвечір цього дня розпалювалося велике багаття, молодь водила хоровод, що в народі має назву «колосок».
Любов до природи і єдність з усім живим у слов’ян закладено на генетичному рівні, бо не дарма ж у деяких легендах люди мали здатність розуміти тварин, говорити з рослинами, а народна медицина і знання лікарських властивостей рослин сягають глибокої давнини і передавалися ці навички з покоління в покоління. Час збору «лікарських» рослин відрізнявся і цілющі властивості кожна рослина має на певному етапі свого дозрівання, а наші предки добре знали з якої рослини треба встигнути зібрати квіти, у якої стебельце, а з якої дочекатися корінчика.
Зберіг народ саме на цей день і свої прикмети:
– На Вознесіння гарна погода – до урожаю
– Як пройде Вознесіння, уже можна не боятися мінливої весняної погоди. Жодних похолодань уже точно не буде. Живіть і насолоджуйтесь літньою погодою. Можна спокійно купатися у водоймах, не переживаючи про те, що можна захворіти.
– Якщо на Вознесіння гарна погода, то вона протримається до дня Святого Михайла.
– Якщо у день Вознесіння Христового співатимуть пташки, наступний тиждень буде теплим, без неспокійного вітру.
– З давніх-давен в народі вважали, що на Вознесіння починає колоситися жито і перестає кувати зозуля. Іноді говорять і досі: «Зозуля вдавилася житнім колоском».
– Якщо в цей день курка знесла яйце – це на щастя. Таке яйце не їдять, а підвішують під стріхою будинку – в якості оберега і на удачу.
– Почути каркання ворони на Вознесіння – добрий знак.
– Скрекіт сороки – до грошей.
– Дощ на Вознесіння віщує неврожай і мор худоби в цьому році
Традиції Вознесіння Господнього
Згідно з християнськими традиціями, в честь Вознесіння Господнього в церквах і храмах правлять святкову службу. Священики читають Євангеліє, присвячене Вознесінню Сина Божого на небо і прославляють його як Спасителя людства. У цей день віруючим слід відвідати урочисту службу, а після повернення додому – зібратися за сімейним столом. В якості частувань – млинці та булочки з корицею. Головна святкова страва – випічка у формі черевик. Вона символізує взуття, яке Христос стоптав на Землі, допомагаючи людям і проповідуючи віру в Господа.
Вознесіння – свято милосердя та благодійності. З давніх-давен люди розкладали на вікнах своїх домівок монети, із зовнішнього боку, щоб жебраки могли забрати милостиню. Біля дверей також прийнято було ставити тарілки з їжею – для тих, хто її потребує. Ще за стародавніх часів люди вірили, що Христос може прийти до вашого дому в образі жебрака.
Інша цікава традиція була випікання хлібної «драбинки», з семи перекладин, що символізують сім небес апокаліпсису. Коржі освячують у церкві і пригощають ними рідних і близьких. Існувала давня традиція – після освячення хлібні «драбинки» скидали на землю з дзвіниці. Якщо всІ «сходинки» хліба залишилися цілими – людині приготовано місце в раю. У деяких регіонах «драбинки» з хліба підкидали в небо, «щоб жито зросло так само високо». Коржі зазвичай після цього з’їдали, але не всі. Кілька штук зберігали вдома за іконою, щоб ніхто з родини не захворів.
Що можна робити на свято Вознесіння?
На Вознесіння Господнє люди поминають своїх померлих родичів і близьких людей: ставлять в храмах свічки за упокій і читають молитву.
2 червня – уже літо, тому в цей день можна прикрашати будинок зеленими гілочками і травами. Рослини набирають сили і цілющих властивостей на Вознесіння і зберігають їх до самого Івана Купала. Кілька обрядів свята також пов’язано з водою. Так, роса на Вознесіння вважається лікувальною, так що люди здавна намагалися вмитися ранковою росою або змочити в ній ноги. Також в цей день бажано викупатися в річці, щоб стати здоровим та міцним. Посту на Вознесіння Господнє немає, тому можна вживати в їжу будь-які продукти. В першу чергу – це пироги з яйцями і цибулею.
А ось у стародавні часи на Вознесіння проводили перший в поточному році обряд «кумування», своєрідний «дівич-вечір». Молоді дівчата смажили разом яєчню, обмінювалися хустками, вінками та іншими речами або прикрасами.
Що не можна робити на Вознесіння Господнє?
Свято Вознесіння асоціюється з рядом заборон, яких слід дотримуватися віруючим людям.
– На Вознесіння Господнє заборонена важка фізична праця: роботу на городі, ремонт краще відкласти на завтра.
– Не можна робити прибирання, займатися пранням, шиттям і рукоділлям. Плювати, розкидати сміття по вулиці на Вознесіння Господнє теж не можна. Вважається, що Христос востаннє обходить Землю перед сходженням на небо.
– Не можна відспівувати і служити панахиду за покійними.
– Також на Вознесіння заборонено вінчатися і проводити обряд одруження.
– Суворо заборонено сваритися і з’ясовувати відносини.
Неймовірно цікава і різноманітна наша українська культура і не менш глибокі традиції, бо сягають вони глибини декількох століть, старанно зберігаються і передаються із покоління у покоління. І Вознесіння – це не лише релігійне свято, адже воно вміщає у собі стільки переплетених між собою компонентів, що кожна складова (культурна, релігійна, природнича, етнографічна, фольклорна і т.д.) не робить це свято черговою датою у календарі, воно запускає та стимулює генетичний код нації, об’єднує декілька поколінь роду, дисциплінує до виконання заборон цього дня та вкотре доводить, що народні прикмети працюють ще й досі. Тож спостерігаймо, що буде цього річ 2 червня, випікаємо хлібні «драбинки» і насолоджуємося спільним дозвіллям у родинному колі.
Методист ДОЕНЦ
Людмила БЕРЕЗОВСЬКА
