Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло на території України в 1942–1956 роках. Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, метою створення УПА було об’єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН, своїм головним завданням УПА декларувала підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні, а одним із останніх боїв УПА з військами НКВС був бій із метою заблокувати радянські військові колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року.
УПА виступала за створення самостійної соборної української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі. Воювала на два фронти – проти Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Летальної зброї ніхто не постачав, тим не менш, за деякими даними, боротьба тривала до кінця 1950-х років. Це була партизанська війна, підтримувана населенням, переважно спорадична, з елементом несподіванки як основною зброєю. Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей. На Волині діяла не лише УПА, а й мережі й загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців» та різних отаманів. Діяли також німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили і українці, і поляки, – а також радянські партизани. На піку свого розквіту особовий склад УПА, включно з допоміжним, складався з близько двохсот тисяч осіб, включаючи озброєне підпілля, а також служби безпеки, зв’язку, медичну та санітарну служби. Порівняння кількісного складу бійців УПА, їхньої організації та тривалості з іншими неурядовими партизанськими формуваннями свідчить про те, що УПА була не просто бойовим партизанським формуванням — багато в чому це була добре організована армія, хоч і без держави.
Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною, у росії ж їх визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»), після Революції гідності почало переважати визнання заслуг. Із 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. 2018 року було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
А вже цього року ми відзначаємо одну таку дату героїчної боротьби, 80 років тому народ України створив армію, народну армію для боротьби з численними ворогами України. І до тепер дух дідів-козаків та воїнів-повстанців кипить у крові сучасних військових, які як і тоді наші предки, зараз боронять кордони, суверенітет, державну цілісність, історію, культуру, традиції та звичаї українського народу
Українська нація як суб`єкт утворення з історією державності існує вже 1200 років. Місто Київ було засноване у V ст. Київська держава виникла в IX ст. Крім Київської держави, яка проіснувала майже 400 років, і її наступниці Галицько-Волинської держави, яка проіснувала ще сто років, українська незалежність і державність були переривчастими і нетривалими. Тридцять один рік незалежності є найдовшим із XIV століття. Можливо, тому українська історіографія сповнена трагедій і боротьби.
У боротьбі за власну свободу, незалежність, історію, культуру ми незламно стоїмо вже кілька століть і сьогодні подвиги наших пращурів дають сили вистояти нову навалу агресора, якому не дає спокою вільний дух українського народу, жага до перемоги наших воїнів підкошує орду і вкотре доводить, що ми не просто народ, ми міцна скеля, загартований роками та випробуваннями метал, що не поступиться своїми ідеалами, ми не завойовники чужих земель, але нашої землі не віддамо ні клаптика, ні сантиметра, ні грама. Пам’ятаємо і шануємо подвиги воїнів УПА, їхній героїзм буде закарбовано у віках, як боротьба за волю та незламніть, незалежність та свободу.
З незламним духом України, відшліфованим історичною боротьбою, прикладом якої є герої ОУН-УПА, посиленням її військової спроможності завдяки особистій відданості та допомозі Заходу, Україна сьогодні не тільки змагається на полі битви, але також є найкращим шансом демократії врятувати світ. Саме такий спадок ми спостерігаємо у 80-ту річницю утворення Української Повстанської Армії та 31-у річницю відродження Української Державності.
Слава нашим Героям! Слава Україні! Слава Нації!
